Цикада під вікном сюрчить,
Відгонить сон від мене.
І я не сплю, чатую ніч,
Безсоння – це проблема.
Відходить ніч, за нею сон
безслідно десь зникає.
Аж ось світанок до вікон
Настирно заглядає.
Чим раз – світліші небеса
І Схід вже рожевіє.
Безсонна нічка! Чудеса!
Перо не іржавіє.
Одна утіха за всю ніч –
Віршоване писання.
Хоч й не діткнувся сон до віч,
Писання – аж до рання.
А що поетові робить,
Одна йому турбота:
Не байдики всю нічку бить,
Вірші – це теж робота!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601189
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.08.2015
автор: Едельвейс137