нащо тобі знати,коли вранці встала
скільки пила кави і які вершки
краще б я кохання твоє не впізнала
легше було б бити глиняні горшки
нащо тобі знати з ким і де гуляла
і куди дорога місячна вела
я до твого серця стежку прокладала
та прийшов злий вітер знищив всі містки
нащо тобі знати кому стелю постіль
вперше чи востаннє поцілунок шлю
досить натерпілась налюбитись вдосталь
хоче тіло й душу тягне знов в петлю
нащо тобі знати добре чи погано
руки чужі теплі,а чи холод в них
я не відчуваю лиш пече де лоно
залишок від свічок спалахи утіх
нащо тобі знати чи люблю чи дуже
чи дивлюсь у простір в пошуку очей
я тебе забуду очі лиш примружу
бачу як цілуєш знизу до плечей
нащо тобі знати як я протидію
як себе шукаю в купі сред речей
не чекаю зовсім спалюю надію
а вогонь шепоче зупинися,ей!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601150
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.08.2015
автор: Ольга Ратинська