Я створю особливий календар,
з новими датами і новими назвами.
Дні наших зустрічей, неначе долі дар,
позначу діамантами та стразами.
Дні суму, безнадії та страждання,
я замалюю чорним олівцем.
А дні безмежного та дивного кохання,
Рожевим кольором я обведу кільцем.
Я намалюю дивовижні квіти,
на днях, коли в душі буяло щастя.
Коли веселі та здорові діти,
не знали ані смутку, ні ненастя.
Самотні дні не лишу без уваги.
Вони гармонію несуть у дУші.
Не потребують віри, ні поваги,
ні слів... лише відлюдність в повній тиші.
А будні дні залишу сніжно білі.
Нехай там буде простір для фантазій.
Хай будуть жовті або може сині.
Та головне без бід і без оказій.
Повішу календар свій на стіні,
і відійду на тридцять два я кроки.
По кроку за усі роки в мені,
по кроку за всі дні, що множать роки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600965
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.08.2015
автор: Юлія Сніжна