А щодня все холодніше,
Біле небо вкрило. Сніг.
Дмуть вітри усе сильніше,
Чути десь дитячий сміх.
Я іду крізь перешкоди,
Крізь ножі і крізь вогонь,
Крізь мости і переходи
В пошуках твоїх долонь.
З кожним кроком все складніше,
В тілі все сильнішй біль.
І в очах усе темніше,
Сипле щось на рану сіль...
Десь свідомість відділилась —
Ледве-ледве я крокую,
Хоч уже й немає сили,
Та все впевнено малюю.
А для чого все це треба?
Я ж усе тебе шукаю.
Може, краще вже до неба?
І нічого вже не знаю...
Все іду крізь перешкоди,
Крізь ножі і крізь вогонь,
Крізь мости і переходи
В пошуках твоїх долонь.
Це, мабуть, усе даремно...
Та повірить намагаюсь,
Що побачимся, напевно,
Без надії сподіваюсь.
21.12.13.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600913
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.08.2015
автор: Ірина Морська