Я з тих, які чекають навіть після смерті!
Я з тих, які не вірять у страшні слова,
Що міг ти на війні дурній оцій померти.
Я з тих, які чекатимуть до забуття!
Я з тих, що знають слово Вірність,
Я з тих, які кохають до кінця!
Я з тих, що віддають любов і ніжність
Лише одному і на все життя!
Я з тих, кого вбиває чуже горе,
Я з тих, кому обридла ця війна,
Але чудово усвідомлюю і знаю,
Що перемога нам потрібна лиш одна!
Я з тих, що слів на вітер не кидають,
Я з тих, які не змінюють своїх думок:
Якщо сказала, що кохаю, то навік кохаю -
Я серце й душу ставлю на міцний замок!
Я знаю не багато вже таких, та ми існуєм!
Не вірте, хлопці, що такі як ми загублені в віках!
Ми вас чекаєм, віримо і щиро любим,
Вертайтесь, прошу, тільки зі щитом в руках!
25.07.15
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600903
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.08.2015
автор: Північна