Ледь зажевріють сонячні блиски -
Розсівається ночі пітьма,
Все навколо стає екзотичне -
Це Долинська моя степова.
Ви погляньте, як гарно довкола:
І будинки, й садки, і поля,
І левади, ставки і діброви,
І дощами умита земля.
Краєвиди навкруг пречудові,
І кургани, й трава запашна.
Велич вулиць у квітах казкових
У Долинській така є краса.
Тепле літо і в спокої осінь,
І незвична тут завжди зима,
Тихі ночі і вранішня просинь,
І найкраща в Долинській весна.
Тут і люди живуть пречудові,
Бережуть, що природа дає.
І працюють...Свою творять долю,
Все це місто чудове моє.
Приїздіть! Я запрошую в гості,
Ви полюбите місто моє.
І отут, серед квітів казкових,
Ви відчуєте щастя своє.
Вечорами вогні електричні
Додають і наснаги, й тепла,
Вечерова лунає десь пісня,
Це Долинська моя степова.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600757
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 19.08.2015
автор: геометрія