І сон уже не спить і не дрімає
Він не живий він помирає
І тихо чорна тінь в пітьмі його вбиває
І вже не спить лиш сльози у душі ховає
Ось ті які не вміли навіть жити
Не те щоб вірно і завжди когось любити
Надумали когось віддати продати й розлюбити
А як ні то лиш тихенько в спину вбити
А що вже далі коли лиш біль панує
І вже цей світ нічого не врятує
І новий удар по правді й чесності стартує
Та вже й життя нічого не вартує
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600726
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.08.2015
автор: remember me