«Журавлик*» стих біля порогу,
Вже скільки літ, а крил нема…
До нього тягнуться дороги
У край родинного гнізда.
У споришах цвіте стежина,
Горіх заглядує в вікно,
Біля «журавлика» єдина,
Стежина квітне все одно.
Тягне магнітом в рідну хату,
Вабить природа і душа,
Пройтись босоніж завжди свято,
Життя ж не варте і гроша.
Поріг цілую свого дому,
Немов на прощу йду сюди,
Не легко вижити самому,
Як заросли уже сліди.
«Журавлик*» - криниця, колодязь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600624
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.08.2015
автор: Віталій Назарук