Дай руку мені, до плеча притули плече,
Ми підемо удвох, хай над нами гроза.
Поцілуй, поцілунок твій мене опече,
По щоці потече не вода а солодка сльоза.
Усміхнися до мене, хай серце у грудях замре,
Ми так довго обоє чекали цієї миті.
Наші сліди на дорозі дощ змиє – зітре,
А твоєю усмішкою будуть сумніви мої розмиті.
Говори ще зі мною, мов голубка воркуй,
Хай від нині до віку я тебе слухати мушу.
Своїм поглядом всього мене до себе прикуй,
Моє тіло, моє серце і знеболену душу.
Ти мені принеси ще осінню любов запізнілу,
Ти зроби мої ночі безсонні до самого ранку.
І застав прислухатись до кожного поруху тіла,
Спокій від мене забери, весь до останку.
2015р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600602
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.08.2015
автор: Василь Надвірнянський