У моєму домі, на моєму ліжку,
запах твій лишився, і твоє тепло.
У моєму домі я поплачу трішки,
і розкажу стінам, що і як було.
Розкажу про літо, божевільне літо,
про роки, що стали, мов густий туман.
Розкажу спокійно, чесно та відкрито,
і відкрию тиші мій самообман.
Про усе таємне будуть знати стіни.
Про усе, що хочу в голос розказать.
Стануть друзями мені квіти та гардини,
бо вони все чують, і завжди мовчать.
А коли захочу почути я пораду,
до книжок звернусь, що на полиці сплять.
В них знайду надію, силу та розраду,
і до себе нової я почну звикать.
В пам'яті залишу важливе і дрібнички.
Наберуся віри і сили від любові.
Покладу я серце й душу до скарбнички.
І відчую запах твій вже у нашім домі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600392
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.08.2015
автор: Юлія Сніжна