Який би не був безневинний,
Коли в твоїм домі чужинці-
Талант свій на службу країни,
Для них же ніяких гостинців!
Покинуть свій край довелося!
В гостиннім далекім краю,
Талант його різноголосий
Злетів на вершину свою.
Як можна противитись долі,
Коли по всій Польщі руїна?
Він в музику вплів її волю,
Щоб квітла вона для країни!
Хай ворог надії не має,
До рук все не вийде прибрать!
Хто волю і дух тут зламає,
Коли вони в кожнім звучать?!
Проте лиш наснаги - замало,
Щоб люту недолю здолать -
Життя й молоду його славу,
Тій бурі вдалося віднять!
А подвиг величний і нині,
Хто вірить в Вітчизну свою!
Хоч тіло лежить на чужбині,
Та серце - те в ріднім краю*!
20.07.2015
*серце Шопена після його смерті згідно заповіту було перевезене в Польщу його сестрою, і поховане в Соборі Святого Хреста в Варшаві.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600214
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.08.2015
автор: Микола Серпень