У тихім Саксонськім парку*
На самім його краю
Під уцілівшою аркою
Лежить він, полеглий в бою.
Стоять в караулі солдати,
І плити в нім також висять.
На них накарбовані дати
Про інших, таких же, солдат,
Солдат, що за свою Ojczyznę
В бою приняли свою смерть,
Відправили по них тризну
Траншеї, заповнені вщерть...
Висять перемоги й поразки,
Всі битви від віку висять,
Щоб нових поляків указкою
До строю усіх наставлять!
Так буде, поки на цім світі,
Ще править браваду зло!
Але вже йому не згасити
Добро, що в серцях розцвіло!
Щоб більше не знати поразок,
Забуть треба шал перемог,
Невпинно, щоб "дружно" і "разом"
Віками навчає нас Бог.
Горить там навколо яскраво,
Немов би то кров розлилась,
Червона герань кучерява,
Як маренням миру зайшлась!
* парк в Варшаві
18.07.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599959
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 16.08.2015
автор: Микола Серпень