Минають дні, роки, десятиліття,
(Переповнюють душу почуття)
Святкові дні, а більш нехитрі будні...
Райдужні мрії, прикрощі буття.
Чарівні весни й літо незабутнє,
Цвіли садки,..пшениці і жита.
Дощі осінні й заметілі в грудні,
Смутком сповите нинішнє життя.
Та я живу в цім світі і радію,
Діти, онуки - радощі життя.
Я про життя ще написать зумію,
Мрії мене несуть у майбуття.
Моя земля і моя хата,
Моя країна, мій народ.
Буду ще жить і працювати
Наперекір усіх незгод.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599679
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 14.08.2015
автор: геометрія