Всім серцем люблю Україну,
Її неозорі поля.
Колосся пшениці і жита,
Що вітер колише здаля.
Століттями кріпло коріння,
Вгорі розросталось гілля.
Розносило вітром насіння,
Козацького роду ім'я.
Всім серцем люблю Україну.
За неї боліє душа.
І мову її солов'їну
Вплітаю рядками вірша.
В журбі похилилися верби,
Тужливо співа соловей.
Ой, скільки пішло, щоб померти
За рідну країну дітей.
Квітують в садах чорнобривці,
Политі слізьми матерів.
Із совістю ми наодинці
Здолаємо сповідь без слів.
Всім серцем люблю Україну
І вірю, зціліє рілля.
Діждемо ту радісну днину,
Коли закінчиться війна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599514
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.08.2015
автор: Зоя Журавка