Не сумуй, що врода сходить з твого личка,
А літа спливають, як в річці вода.
Відійдуть морози і сніги, і мжичка,
Ще тобі всміхнеться сонце і весна.
Ще не всі тобою схожені дороги,
А життя навколо вирує й кипить.
Відійдуть в минуле болі і тривоги,
Серце твоє радістю ще запломенить.
Сонце усміхнеться, ти розкриєш крила,
Повернеться муза у твоє буття.
Згадаєш, як мама тобі говорива:
"Не вдавася, доню, до самобиття."
Бо краса велична, не лише в обличчі,
І вона нетлінна, і вічно жива
В зернині й стеблині, у кожній рослині,
В куванні зозулі й співах солов'я.
А навколо тебе скарби неймовірні,
І зоряне небо, і політ орла,
Цікаві розмови, миті неповторні,
В довір'ї й любові - найвища краса.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599030
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 11.08.2015
автор: геометрія