Були ж і ми колись вродливі,-
Веселі, дужі, молоді...
Та знають всі - краса мінлива,
Сплива, як води у Дніпрі.
Були і будні в нас, і свята,
Усе в житті нашім було,
Ми не шукали благ і злата,
Та наше літо відпливло.
Життя нас,звісно, не щадило,
Підніжки ставило не раз.
Та ми були, були щасливі,
І працювали повсякчас.
Спливли роки, неначе хмари,
А в них вітри, сніги, морози,
Та нам ніщо не заважало,
Ми незважали на прогнози.
Тепер ось-голоси скрипучі,
Постава зігнута давно,
Линяють брови, в'януть очі,
Зморшками зоране чоло.
Важкі здолали ми дороги,
Та доброта в нас не згаса,
Живе краса життя й любові -
Найвища на землі краса...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598989
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 11.08.2015
автор: геометрія