Посвята чоловіку
Знов солона сльоза покотилась з очей,
За тобою сльоза, мій коханий.
Днів похмурих жура, біль безсонних ночей -
Поміж нами вже прірвою впала.
На життєвім шляху я одна вже стою.
Та тебе я завжди пам'ятаю.
Ти зі мною в думках, в моїх мріях і снах,
Ти зі мною завжди, мій коханий.
Літом я у журі, у печалі і тьмі,
Одиноко у часі блукаю.
Осінь сіє дощем, виклика біль і щем,
Як здолати свій смуток не знаю.
А приходить зима, це ж невтішна пора,
Ще сильніше пітьма насідає.
І думки крижані, біль приносять мені,
І розради, й надії немає.
Так у смутку живу...З нетерпінням весну,
І з надією знову чекаю.
Вітер теплий, не злий, промінь сонця ясний -
Підлікують роз'ятрені рани.
Від нестерпних думок, неба синь і бузок
Відведуть і розквітлі тюльпани.
Витру біль на очах, прожену сум і страх,
Я тебе не забуду, коханий...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598804
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 10.08.2015
автор: геометрія