Не пускаю у серце кохання,
Я закрила його назавжди.
Бо той біль, що уразив востаннє
Так навчив, що не хочу біди.
Бо ж бідою і є те кохання,
Що взаємності не дождалось.
А повірити, наче востаннє,
Не можливо, хоч й що почало́сь.
Але варто відкрити серденько,
Бо можливо, це є саме Він.
Що укриє його так тепленько
Й буде гріти до скону віків.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598610
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.08.2015
автор: Olesia Bellamy