Все минеться, бо…
Із собою не взявши весел,
я пливу у човні…(безнадійна ріка пітьми)
На слизьких терезах часів вже ні зим… ні весен…
Цю самотність придумав
не ти… і не я… (не ми)
Не питай мене,
що візьму із минулих снів я,
де мені кожен день прожити – найвища мантра?
Все минеться бо... (кожен подих тут – голослів"я)
…бо у мене такі ж дощі,
як учора й завтра.
Все минеться, бо…
На слизьких терезах часів
на твоє плече я горнусь лісовим звірятком.
Але ти – підеш… (не пиши мені більш листів)
_________________________________
Бо у мене - такі дощі!..
ну, а , зрештою, все-в порядку………………….
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598483
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.08.2015
автор: гостя