• Ріднесенька Моя!
Вже два з половиною роки віддаляють Тебе від мене.
Я в постійному смутку, особливо в даний час, коли наш Сергій на війні в Луганській області, а я залишився сам. Але я постійно з Тобою, Моя Рідненька.
Перед моїми очима постійно проходять картини з нашого життя. Одну з цих картин я описую в цьому вірші.
.
Пройшли роки а я не можу вже забути
Твої слова, почуті у палаті,
Весь час думки сумні стараюсь відігнати,
Й признання згадую... Твої крилаті.
.
– Володінька, я, певно, скоро відійду,
Але щоб знав ти... Я була щаслива,
Що ми з тобою так прожили все життя,
У цьому є велика Божа сила.
.
Я все боялась, щоб зі мною поруч була
Невпевнена й напідпитку людина,
А Бог поміг мені в проханнях моїх всіх
І я нежданно так тебе зустріла.
.
Ти був для мене ясним сонечком в житті,
За тебе я все Господа просила,
Не знаю, як тобі прожити в самоті,
Я дуже все життя тебе любила.
.
Пильнуй наших дітей, вони в мене були
Усім... Важніші, як зіниці ока,
Свою любов весь час нам щедро віддавали,
Й любов моя до них була глибока.
.
Приходячи до Тебе, я згадую завжди,
Слова Твої, що ти мене просила.
Й Тобі я вдячний за сіяння... Як звізди,
І що зі мною так була щаслива.
.
Твій Володя!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598386
Рубрика: Присвячення
дата надходження 08.08.2015
автор: DVI