Світлій пам'яті моєї дружини Дяченко Віри
.
Пішла від мене дружина у зовсім інші світи,
Де світле тепло й спочинок на довгії, довгі віки.
Рідна моя, кохана, без Тебе життя сумне,
Глибока душевна рана болить. Вона не мине.
.
Смерть невблаганна, жорстока, косить усе живе.
Ті слова не забути ніколи: "Володю! Рятуй мене!".
Душею для всіх була світла й не шкодувала тепла,
Недаром вінків палітра на могилу твою лягла.
.
Пам'ять Ти залишила в чистих дитячих серцях,
В школах, де працювала, в дзвінкоголосих садках!
І я клянусь перед Богом, що всі прохання Твої
Я виконаю до останку, допоки живу на землі!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598314
Рубрика: Присвячення
дата надходження 07.08.2015
автор: DVI