Ох, ця злива, важке зітхання!
Це кохання неба й землі
Завтра сонечко вийде і зрання
Поцілунком затягне рубці
І не буде не буде зла
Гордість вмиється об твої руки
Ти подумаєш свіжа сльоза
А то ріки мої, та й без муки
І розквітне розквітне чоло
Буде воля закриє фіранки
Ми забудемось, що то було
Дуга ніч прохолодна на ганку
Мимо пройде любов не мине
Я зварю тобі каши із манки
Два зернятка колосся одне
І танок сексуальний від Бьянки
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598197
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.08.2015
автор: Ольга Ратинська