Я відродилася із попелу
На пелюстках душевних мук,
В снігах байдужості й жорстокості,
Серед самотності й розлук.
Мої усі топтали почуття,
І сіллю посипали рани,
І одягали маску співчуття,
Лукаво вводили в оману.
Життя ж не може бути мукою,
Бо в Бога це великий гріх,
І доки в грудях серце стукає,
Нехай крізь сльози ллється сміх.
Я відродилася із попелу,
Зібрала серце зі шматків,
Зростила квіти миру й спокою,
Омила душу від гріхів.
Я відродилася із попелу,
Спалила всі свої печалі,
Я буду йти тепер дорогою,
Яка веде лише до раю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598105
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.08.2015
автор: Юлія Л