Літо вкриває Україну
Безмежні сонячні лани.
А там на сході знов руїни,
Як після чорної чуми.
А там заграви і пожари,
І кожен день ідуть бої.
І знов задимлені стожари
В неоголошеній війні.
Війна всім горя добавляє,
Батьків вбиває і синів.
І Україна знов страждає,
Сиріт все більшає і вдів.
Ворог підступно наступає,
( Байдужий він до всіх жалів).
І "брат" російський "помагає",
Так їхній Путлер повелів.
Та Україну їм не вбити,
Переживем ми люте зло,
Людською кровію облите -
Відійде так, як і прийшло.
Станем сталевою стіною,
Знищим проклятих ворогів,
Щоб ненажерливий війною
Йти в Україну не посмів.
І літо сонцем усміхнеться,
Дощем оновляться поля,
Земля красою убереться,
Добром і миром забуя...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598076
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 06.08.2015
автор: геометрія