[i]Стежка рідним полем звивиста мов стрічка
Мріями в дитинство заведе вона.
Джерело, криничка, в верболозах річка
Це в селі, у мами, рідна сторона.
Там так низько неба голубінь ласкава
Своє серце й душу я скупаю в ній.
Там з дитинства доля щедро дарувала
Доброту бабусі й казку теплих мрій.
Гріє серпень щедро спогадів стежину,
Що веде до мами у рідне село...
Зупинюсь на хвилю, вклонюся уклінно,
Помолюсь... Щоб воєн більше не було.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597694
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 04.08.2015
автор: Nino27