Як тягнеться час, мій коханий
Не в праці, мабуть, то й болить..
Я знаю ти мною там п'яний
Любов вміє серце томить..
Без віскі, лиш хміллю Вернона
Флюїдами, що із очей
Так сиплють ту ніжність барона
У постіль безсонних ночей
Встели в моє ложе троянди
Червоні рожеві рясні
Занурюся й піду у мандри
За часом, де губи масні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597627
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.08.2015
автор: Ольга Ратинська