Очі його так і манять у сни
Ті, що любов'ю зіткані.
Але все страшніше щоразу мені
А може, то не кохання?
Не знаю я це, але серце кричить:
"Довірся, прошу тебе, мила!"
І як знову поди́влюся в очії ті,
Повірю й отримаю крила.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597613
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.08.2015
автор: Olesia Bellamy