Привіт, солдате! Як ти в тому пеклі,
Що чудернацько називають всі АТО?
Я чула йдуть бої весь час запеклі...
Із земляків моїх ще пише тобі хто?
Я перечитую твої листи і плачу.
Ти скажеш забобонна, та...Не треба,
Не смій писать про смерть! Інакше...
Словами ти відкриєш браму неба!
А ти потрібен нам тут , на землі!
Пиши , рідненький, краще про кохання.
І не прощайся з нами...Боже, ні!
Прислухайся, почуй мої благання!
Бувай, рідненький, хай вас Бог рятує!
Ти про майбутнє, хоч й під кулями, пиши.
Ще мир і спокій в Україні запанує!
Живи, солдате, хай пропадуть вороги!
30/07/2015 Valentyna Uroda
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597552
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.08.2015
автор: Гонорова пані