Короткі літні теплі ночі,
Спокійні і грайливі дні.
Розкрили квіти свої очі -
Чарівні, милі і ясні.
Високо в небі диво - хмари
Пливуть неначе журавлі -
То дивовижно - кучеряві,
А то розірвані й німі.
То розкривають свої крила,
Все поливаючи дощем.
І все стає казково - миле,
Виклика збудження і щем.
Як гість чудовий на порозі
Легенько стука й капотить,
І трави, й квіти дивозорі
Дощем оновлюються в мить.
І вітер вільний, диво-дивний
Небесну поверта блакить,
Вже не різкий, та й не сумирний -
То затиха, то знов шумить.
І квіти, і садки радіють,
Тихо роняють пелюстки,
І оновляються їх мрії
Дощем, як помахом руки.
Стають спокійні дні і ночі
Дощем оновлена земля,
Ліси, поля, садки урочі -
Богом дароване дання...
Всім людям хочеться,щоб літо
І квітувало, і цвіло,
І щоб росли щасливі діти,
І воєн більше не було...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596573
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 29.07.2015
автор: геометрія