Я поїду знову у Карпати,
Де мене зустріне шум смерек
І стрімкі бурхливі водопади,
Сині очі голубих озер.
Там вівчар пасе свою отару
На розлогих вільних полонинах,
Там блукають у лісах мольфари
І луна трембіта в верховині
Гори ті ховають таємниці,
Дух легенди за завісою віків.
І не раз бува мені насниться
Незбагнення магія лісів.
Там на вільних і ясних просторах
Під блакитною периною небес,
Серед трав під сніговим покровом,
Розцвітає квітка - едельвейс.
Там посеред буків віковічних
Зупиняється нестримний часу біг
Відчувається безсмертя й вічність
У єднанні неба та землі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596046
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.07.2015
автор: Юлія Л