Я народилася в селі,
навчалася у сільській школі.
Народ мій там, і там мій дім,
хоч не живу давно я в ньому.
Та я туди завжди спішу,
(хоч і важкі мої вже кроки),
селом своїм жила й живу-
усе життя, всі свої роки.
І "Добрий день!"- кажу я всім,
кого зустріну у дорозі.
Моє село і мій там дім,
допоки я ходити в змозі.
Я пам'ятаю всі стежки,
що їх сходили мої ноги,
дитячі і шкільні роки,
дні перемог і дні тривоги.
І я із гордістю кажу:
"Я з колоска села рожденна".
Вірші й пісні про це пишу,
і оповідки, і поеми.
Я їду і спішу в село,
коли в душі моїй тривога,
і там знаходжу те Весло,
що знов веде мене в дорогу.
Мої стежки в моїм селі,
річка, ставки,садки й діброви,
і люди рідні всі мені -
не зникнуть з пам'яті ніколи.
Я народилася в селі,
дарунок це мені від Бога.
І в дні святкові, й в будні дні
птахом лечу - спішу до нього.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596013
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 26.07.2015
автор: геометрія