Я змережила кілька віршів на папері
Тоненькою ниткою крові.
І тепер я безсила лежу на фанері,
А вірші мої вже кольорові.
Те мереживо гарно лягло на вірша
Не ховаючи слова й чорнила.
І у вірші вирує маленька душа,
Що так скоро отримає крила.
Моя кров все мережить довкола, весь світ
Я не в змозі ковточка зробити.
І я прошу: "Будь-ласка, не лийся з орбіт
Я так хочу ще трішки пожити!"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595763
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.07.2015
автор: Olesia Bellamy