Яка байдужість , який жах
ти пробудив все зле що маю ,
я не була така колись ,
я є не мстива і без жалю .
Тепер в мені лише пітьма ,
той сум і сни такі реальні ,
я не така , я не вона
твої слова такі безжальні .
Ти так глибоко ранив мою душу ,
і вже тепер не вірю я тобі
іти нікуди вже не мушу ,
майбутнє байдуже мені .
Час лікує друг казав і плакав ,
я стояла на даху сама
не хочу більше вже розплати
лиш би вмерти , вигорить до тла .
Світ змінився , сонце вже не світить
в мого болю інша сторона ,
помираю , а на дворі лютий вітер
і не краще навіть від вина .
Ти пробач в тобі вини немає
знаю ти не хотів мене шукати
просто знай тебе я не тримаю ,
тепер мене не налякати .
Не дивись і не кажи привіт
вже тепер не має значення для мене
де ти є , пустий тепер той світ .
Щохвилини я не думаю про тебе
для тебе вірш я більш не напишу ,
ти помер немає значення для мене ,
я для тебе більше не живу .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595338
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.07.2015
автор: Станіслава