Пройдусь я по росах ранкових,
Що рясно лягли в спориші.
Всміхнусь в промінцях світанкових,
Черпаю тепло для душі.
Мій краю, мій краю, мій краю.
Достиглі у полі жита,
Цю землю безмежно кохаю,
І кращої в світі нема.
Вночі серед хмар пропливає,
Мов човником місяць-чаклун.
Я чую, як вітер співає
Так ніжно мелодію струн.
Мій краю, мій краю, мій краю,
Квітує чарівно весна.
Чи краще бува де? Не знаю...
Під хатою вишня рясна.
Достигла червона калина,
І пташка співа на кущі.
У небі сивіє хмарина,
Холодні осінні дощі.
Мій краю, мій краю, мій краю,
Тут крона моя і гілля.
Цю землю безмежно кохаю,
За неї віддам і життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595311
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.07.2015
автор: Зоя Журавка