В розкаянні душа…

Побитим  псом  до  тебе  приповзу,
Від  сорому  не  дивлячись  у  очі!..
А  ти  сховаєш  зболену  сльозу
І  тихо  скажеш:  "Та  роби,  що  хочеш!"

І  серце  в  прірву  скотиться  без  дна!..
Та  краще  бий!  Чи  покричи  ...  хоч  трохи!
Була  і  будеш  в  мене  ти  одна!!!
Я  зрозумів  це  -  і  приповз  тобі  під  ноги!

Піджавши  хвіст,  в  розкаянні  душа...
Всі  ідеали  вже  згоріли  без  останку!
Тепер  не  коштує  цей  попіл  і  гроша,
І  як  же  важко  відновити  все  ...  спочатку!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594815
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.07.2015
автор: Анатолій В.