Що зміниться, як нас розлучить літо?
Погасне сонце? Зблідне неба синь?
Птахи замовкнуть у зелених вітах?
А чи зупиниться життєвий плин?
Ніщо не зміниться. І сонечко ласкаве
Наділить щедро світ своїм теплом.
А велич неба, виткана хмарками,
Огорне землю голубим крилом.
Життя не стихне пісня стоголоса.
І світ не втратись силу і красу.
Лиш я із літа перелину в осінь
І з нею розділю терпкий свій сум.
© Ірина Васильківська
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594808
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.07.2015
автор: Ірина Васильківська