Ми не зустрілись на цім світі…
Пока що ждем тієї миті.
Бо ось ці зорі,що на небі
Мені не кажуть шлях до тебе.
Вже напились гіркого трунку..
Та разом ходимо з журбою.
Але на віддаль поцілунку
Ми не наблизились з тобою.
А я тебе шукав весь час…
Порою думав,що знайшов.
Але промінчик завжди гас
І знов я йшов до тебе…йшов.
Не ти була тієї ночі
Коли замерзлі твої очі
Я поцілунком зігрівав
І щастя більшого не знав.
Та й ти вважала,що то я
Коли казала що «Люблю»
Мені…та не мені-мене там не було.
Лиш лелеки десь далеко
Єднали крилами своїми
Той простір,що висів між нами
Та не зєднали…
І вірю я ,що ти чекаєш…
Можливо вже і не шукаєш-
Але болить твоя душа…
І я стомився,моя мила.
Поношені вже сильні крила,
Але ще хочеться літати
Щоб,все таки ,знайти тебе
І залишок тепла віддати
Або хоча б поцілувати
Сліди твої…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594581
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.07.2015
автор: nikola148