Час спинити неможливо,
Життя в кожного одне.
Ми старієм невловимо,
А любов вічно живе.
Я любила, я любила,
І коханою була,
Доля з милим розлучила,
Залишилась я одна.
Поселилася недуга,
В серці смуток і журба,
Чоловіка нема й друга,
А в душі моїй зима.
Я любила,я любила,
І коханою була,
Доля з милим розлучила,
Тому я тепер сумна.
Ми по- справжньому любили,
В дружбі й злагоді жили,
І натхнення було, й сила,
Нам здавалось назавжди.
Він любив. І я любила,
Доля в нас на двох одна.
Смерть навіки розлучила,
А любов моя жива.
Богу я тепер молюся,
Доле - доленько моя,
На портрет його дивлюся,
Спогад серце зігріва.
Я люблю, як і любила,
Хоч його уже нема.
Смерть навіки розлучила,
А любов моя жива...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594261
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 17.07.2015
автор: геометрія