Ти там, на сході, у окопах.
Де простір кулями прошито.
Де думи мчать швидким галопом.
Неправда сіється крізь сито.
Ти там, де маєш бути, сину,
В шкарлупу серце не ховаєш.
Вмираєш тричі за хвилину.
І тричі знову воскресаєш.
Ти там, де страх, де без атаки
Ні дня, ні ночі не буває.
Де ворог сіє смерть і маком
На тілі рана розквітає.
Стоїш, долаєш біль і втому.
Позаду – край, батьки і діти.
Та ось вертаєшся додому –
Не знаєш, де себе подіти…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594253
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 17.07.2015
автор: Крилата (Любов Пікас)