Ожина вплелася у трави,
Де в затишку спить верболіз,
Клубочуться густо тумани,
Лишаючи крапельки сліз.
Пр:
Поліська ягідка, ожина!
Нам полонила серце знов,
Де є вона і є калина,
Там окриляється любов.
У теплі ночі, що при зорях,
Летять за хмари два крила,
Ожина синя, наче море,
Між лози пару завела.
Пр.
Щорік цвіти, ожино мила
І слухай пісню солов’я…
Люблю тебе, коли ти стигла,
Поліська, ягідко моя!
Пр.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594191
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.07.2015
автор: Віталій Назарук