Галас навколо давить у скроні.
Небо врізається в жили.
Сонце так низько, мов на долоні.
Спробуй море у склянку вилий.
Все в цьому світі має кордони,
Межі, правила, теорії й рамки.
Вдуматись тільки, ми як у полоні,
Наче закриті у скляну банку.
Море не виллєш і сонце не впаде.
Небо далеко, хоч ніби так близько.
Сонце лише за горизонт сяде,
Галас нікуди від тебе не зникне.
13.07.15
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593551
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.07.2015
автор: Інна Куліш