Нічка темна, зорі ясні,
Тихий вітер, мясяць сяє.
Дивлюсь навколо -- світ прекрасний,
Моє серденько завмирає.
Яка ж ти гарна, наша Ненько,
Тебе в біді я не покину!
Прошепочу лиш я тихенько:
"Люблю всім серцем Україну".
Разом всі труднощі з тобою
Долати будемо, Вкраїно.
Раз і назавжди покінчим з журбою,
Не станемо ніколи на коліна!
Єднаймось, браття! Нам лиш це потрібно.
Щоб за кордон відкинуть супостата,
І жити в Україні гідно.
Хай згине ця ворожа сила клята!
Перемогти ніхто нас не зуміє,
Бо маємо незламну віру й волю.
І ворог це прекрасно розуміє,
Та намагається відкласти свою долю.
А доля та лиха й нещадна,
Змордує недруга й погубить.
Тоді Вкраїна залікує рани й садна,
Віддячить тим, хто в неї вірить і безмежно любить.
Тож будьте завжди вірні Батькивщині,
Вона ніколи сину й донці зла не заподіє.
І в труднощі ніколи не покине,
Візьме на руки, приголубить та зігріє!
[b]Ващ Щирий українець (В. М. Сакун)
[b]"One [color="#ff0000"]love[/color] -- [color="#113ef0"]Ukr[/color][color="#f0dd11"]aine[/color]"[/b][/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593332
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 13.07.2015
автор: Щирий Українець