Тебе кохана цілував я просто неба.
Нічого іншого для щастя і не треба.
Ковром стелилася для нас трава шовкова.
Світила в небі потай зірка світанкова.
Ми смакували насолоду аж до рання.
Пили хмільне, таке терпке вино кохання.
Вже треба йти, та я не можу відпустити
Своє життя з тобою хочу розділити.
Приспів:
Ти моя доля, мої крила,
Весняна пісня солов'я.
Моя любов, моя єдина,
Мого кохання полум'я.
А літнє небо нас вінчало зорепадом,
В сузір'я доленьки сплітали нам зірки.
Маленька річечка співала водопадом,
А вітер ніс кудись з ромашок пелюстки.
Ти білим птахом в мої мрії залетіла
І в моїй долі назавжди свій слід лишила.
Щасливий сон, моє кохання і стихія.
Ти моє марево, ти плач, моя надія.
Зоя Журавка(Іванова).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593261
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.07.2015
автор: Зоя Журавка