Недогляділи. І кубло зміїне,
Розрослося, що й нікуди іти.
Як сталося, що в серці України,
Стоять в сталевих шоломах кати.
Як сталося, скажи мені мій друже,
Не вберегли ми воленьку святу.
Що ми до всього ставились байдуже,
Й карають нас за нашу доброту.
Чому таке? Скажи мені мій брате,
Знов в Україні народилось зло.
Ми не зуміли правду розпізнати,
Й змія всадила в серце нам жало.
Що знову нас підступно обманули,
То ж винуваті брате ми самі.
Що швидко так забули про минуле,
Що жили так , немов сліпі й німі.
Надвірна. 2014р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593230
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 12.07.2015
автор: Василь Надвірнянський