Я віднайшла себе в тобі,
Моя поезія чудова,
Де співом линуть солов'ї
І квітне мова калинова!
Весною топляться сніги,
А літо квітом напророчить,
Стежки,що додають снаги,
Слова,що муза серпом косить.
Що вижинає із душі,
Усе найкраще,що прожито,
Летить у далеч,мов дощі,
У буйне,ще не стигле жито.
Любов'ю ляжеш на папір,
А в ній рідненька Україна,
Старенька хата,рідний двір,
Де я стою,немов дитина!
Стою,вдивляюсь в небокрай,
На захід сонця задивляюсь,
Мій рідний дім,неначе рай,
Йому з любов'ю поклоняюсь!
І душу в тобі виливаю
З відра криничної води,
Де п'янко хмелем напуваю,
Та обороню від біди.
Іди в широкий світ незнаний,
В гніздо лелекою вернись,
Хай день твій буде не останній,
В моїх думках не зупинись...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592534
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.07.2015
автор: Леся Утриско