І я не знаю,що мені робити…
Піти напитись в дим-чи щиро помолитись?
У сейф чавунний душу заховати?
Чи в світ де райські сни її послати?
Усе не так,як в долі має бути.
Яскраві дні життя –не повернути.
Коли душа від мук була щаслива.
Коли Надія до небес мене носила…
Я на відрізку …де кругом все сіре.
Без плоду все відцвіле і змарніле.
Як рятувальний круг я обіймаю Віру.
Бо біле й чорне завжди мають міру!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592168
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 07.07.2015
автор: nikola148