Я Вами дихаю, як нестача озону,
Я Вами мрію, як болить весна.
Оця юдоль у батьківському лоні
Із Вами розвівається, мина.
І до джерел нестримно припадаю
І до найвищих в святості октав.
Освідчуватись Вам в любові – зайве,
Вже не один в полоні пропадав…
Коли душа з упертістю Ікара
Обірве струни всіх земних турбот –
Відроджуюсь в очищенні астралу,
У небесах безсмертних Ваших нот.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591596
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.07.2015
автор: stawitscky