КОХАННЯ ТА ХАНЖІ
Чому так є, як кажу все, що
відчуваю
Це, ніби гріх. Чому? – я всіх питаю
Я ж всього є частинкою природи
Й коханню щиро я складаю оди
Не переходжу, ніби, я й за рамки
Як геї, чи, скажімо, лесбіянки
Боже, прости, така-бо в мене кров
Яке прекрасне чудо це - любов
Спасибі, що таким мене створив
Любов – це, дійсно, диво з усіх див
Якщо ханжі (гадаю – це лиш
прикриття)
Вдають, що не беруть по-повній
від життя
Ну, а таємно лиш про це їх мрія
Вони ще оживуть, ще є така надія
Чому такими, як вони, я маю бути?
Кохання жодну мить вже не забути
Таким створив мене Отець із Неба
ЛЮДИНА я, й радію: – не амеба
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591458
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 03.07.2015
автор: Любомир Гардецький