Я приходжу сюди у весняній порі,
На могилу до мами і тата.
Сняться їм вічні сни, на високій горі,
А довкола синіють Карпати.
Між горами стоїть моє рідне село,
Низько голову хилю в поклоні.
Тут зігріло мене материнське тепло,
Материнське тепло не холоне.
Зачекалася нас рідна батьківська хата,
Ми до неї вертаємось зрідка, до свят.
Тільки ластівка ще прилітає до тата,
І виводить в гнізді молодих ластів’ят.
Тут ходити мені поки бути і жити,
По стежках, де колись у дитинстві ходив.
Щоб той слід у житті дорогий не згубити,
Де колись у житті першим кроком зробив.
Бабче 2012р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591387
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.07.2015
автор: Василь Надвірнянський