Сонце плаче

Моя  голова  мов  атомна  бомба  -
Ось  ось  розірветься  в  прах.
В  душі  моїй  битва,  в  голові  битва
Тривога  навіть  у  снах.

Мучить  телевізор,  з'їдає  комп'ютер.
Невже  це  все  мене  вб'є?
По  всюди  Інтернет,  нічого  не  чутно...
Невже  це  все  життя  моє.

Навколо  шум,  нічого  не  чутно  -
Не  чутно  навіть  себе.
Розмови,  різні  крики  голову  забили...
Сонце,  я  не  чую  Тебе

Хмари  непотрібних  слів  в  вуха  мої  рвуться,
Вони  закрили  Сонце  чисте  в  небі.
Табори  брехні  між  собою  б'ються,
А  Сонце  плаче,  бо  воно  нам  не  треба...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591344
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.07.2015
автор: Сова